Будеш прибирати за моєю мамою і сестрою! — заявив чоловік Каті, немов це було її обов’язком за замовчуванням.

Дивлячись на його гордовите обличчя, Катя зрозуміла, що терпіти більше немає сенсу. Вона завжди виконувала всі вимоги свекрухи і зовиці, залишаючись у тіні їхніх примх і претензій.

Але тепер, втомлена від нескінченних принижень, вона вирішила, що настав час діяти. Катя мовчки кивнула, наче прийняла його умови, але в неї був свій план.

Наступного дня вона несподівано поїхала, сказавши, що в неї «термінові справи», і залишила свекруху, посіпаку і чоловіка сам-на-сам із домашніми клопотами. Через кілька днів, без її постійної допомоги, будинок перетворився на справжній хаос:

всюди були розкидані речі, кухня завалена брудним посудом, а свекруха, яка не звикла до такого безладу, була на межі істерики. Коли Катя повернулася, її зустріли сльози свекрухи і розгубленість чоловіка. Свекруха, яка завжди вимагала уваги й догляду, ридала, усвідомивши, скільки праці Катя вкладала в сім’ю. Чоловік уперше зрозумів, що його ставлення до дружини було несправедливим, і йому доведеться переглянути свою поведінку.