Головні події останніх п’яти років у житті та кар’єрі Володимира Кличка.

23 лютого 2008 року на знаменитій нью-йоркській арені «Медісон Сквер Гарден» Володимир Кличко провів перший у своєму житті об’єднавчий бій.

Будучи власником світового титулу IBF, український суперваговик схлюпнувся з тодішнім чемпіоном світу за версією WBO росіянином Султаном Ібрагімовим .

Поєдинок не можна було назвати видовищним, обидва боксери вважали за краще обережно й обачно.

Завдяки насамперед якісній роботі джебом Володимир здобув перемогу одноголосним рішенням суддів із рахунком 119-110, 118-110 та 117-111. Проте з того часу офіційних поєдинків на території США не проводив жодного разу.

12 липня 2008 року Кличко провів захист своїх титулів проти обов’язкового претендента за версією WBO чорношкірого американця Тоні Томпсона . Поєдинок для Володимира склався непросто, його ходом він пропустив чимало ударів від досвідченого і незручного для нього за стилем заокеанського шульги. Однак у 11-му раунді потужним ударом праворуч Томпсон був покладений «спати» на канвас і не встиг оговтатися до закінчення відліку.

Володимир Кличко — абсолютний чемпіон світу в суперважкій вазі

рефері.

У вересні 2008 року було започатковано багаторічну епопею з організації бою між Володимиром Кличком та Олександром Повєткіним . Тоді російський суперважкоатлет був обов’язковим претендентом на світовий титул IBF. Промоутерська компанія братів Кличків K2 Promotions виграла торги зі ставкою в $ 13 млн, тоді як німецька «стайня» Sauerland Events, підопічним якої був (і є досі) Повєткін, запропонувала всього $ 8 млн. Однак поєдинок був скасований через травму ноги в Росії.

У результаті на заплановану дату 13 грудня 2008 проти Володимира замість Повєткіна на ринг у німецькому місті Мангеймі піднявся взятий на заміну американський екс-чемпіон світу Хасім Рахман . Останній не зміг надати жодного більш-менш серйозного опору українцю, і бій був зупинений на початку 7-го раунду.

20 червня 2009 року Володимиру знову довелося битися проти суперника, який був залучений як заміна початкового опонента. Тоді Кличко мав битися з британцем Девідом Хеєм , проте той знявся з бою через отриману під час тренувального процесу травму. Його замінив інший екс-чемпіон світу – узбекистанець Руслан Чагаєв . І в цьому бою глядачі не побачили серйозного спротиву з боку супротивника Кличка. Володимир домінував, пославши у 2-му раунді Чагаєва у нокдаун. А після закінчення 9-го раунду секунданти узбекистанця відмовилися від продовження бою. У тому поєдинку Кличко додав до своїх регалій почесний чемпіонський пояс найпопулярнішого періодичного видання у світі боксу журналу The Ring.

20 березня 2010 року Володимир провів бій проти американця Едді Чемберса , який мав статус обов’язкового претендента за версією WBO. Як свій головний козир претендент намагався використовувати ручну швидкість і швидкість пересування по рингу. Однак Кличко повністю контролював перебіг бою, а за кілька секунд до фінального гонгу зумів відправити американця у важкий нокаут різким лівим хуком.

У червні 2010 року вдруге було проведено конкурс заявок на організацію поєдинку між Кличком та Повєткіним. Олександр знову був обов’язковим претендентом на титул IBF. Тоді запропонована K2 Promotions ставка була знижена до $8,3 млн, також і Sauerland Event запропонувала менше, ніж уперше – лише $4,2 млн. Але команда росіянина на чолі з його американським тренером Тедді Атласом ініціювала відмову від бою. Тоді як заміну був обраний нігерієць Семюель Пітер . Останньому не вдалося взяти реванш за поразку за очками Володимиру у вересні 2005 року. Розв’язка бою настала в середині 10-го раунду, коли після серії пропущених ударів Пітер опинився на рингу в лежачому положенні.

2 липня 2011 року відбувся очікуваний багатьма аматорами боксу об’єднавчий поєдинок між Володимиром та британцем Девідом Хеєм, який на той час, перемігши російського гіганта Миколу Валуєва , обзавівся титулом чемпіона світу WBA у надважкій вазі. Незважаючи на колосальний ажіотаж і до неспроможності наелектризовану викликаючою поведінкою Хея атмосферу напередодні бою, сама сутичка пройшла в досить нудній і монотонній боротьбі, в якій Володимир, використовуючи перевагу над суперником у лінійних розмірах, здобув перемоги за очками1 117-109 та 116-110). Після бою британець поскаржився на травму мізинця ноги, яка, за його версією, стала головною причиною його непоказного виступу. За неофіційними даними, кожен із боксерів заробив за цей поєдинок по $12 млн, а Володимир додав до своєї колекції третій чемпіонський пояс за однією з основних версій.

3 березня 2012 року Кличко провів абсолютно місматчевий поєдинок проти колишнього чемпіона світу у першій важкій вазі чорношкірого француза Жана-Марка Мормека , з яким українець міг розправитися за один раунд, проте «розтягнув задоволення» аж до 4-ї трихвилинки.

7 липня 2012 року Володимир вдруге зустрівся в рингу з

Володимир вперше проводитиме бій у Росії

американцем Тоні Томпсоном , який цього разу був наділений офіційним претендентським статусом вже за версією IBF. Томпсон зумів чинити опір лише в 1-му раунді. Далі ініціативу повністю захопив Кличко, який зумів зупинити опонента, що вже не дуже чинив опір, в самій кінцівці 6-го раунду.

25 жовтня 2012 року на 69-му році життя від раку помер легендарний американський наставник Еммануель Стюард , співпраця якого з Володимиром тривала з 2004 року. У цей час Кличко готувався у тренувальному таборі до поєдинку з поляком Маріушем Вахом . З того часу тренером Володимира став один з асистентів Стюарда – боксер, що діє, суперважкої ваги чорношкірий американець Джонатон Бенкс .

10 листопада 2012 року Кличко провів поєдинок із двометровим, доти небитим Маріушем Вахом. Володимир відразу почав бомбити оборонні редути претендента, але закінчити бій швидкої перемогою нокаутом не зумів. У 5-му раунді поляку вдалося потрясти чемпіона, але Кличко вийшов із скрутного становища та довів бій до переконливої ​​перемоги за очками з рахунком 120-107, 120-107 та 119-109.

У квітні 2013 року відбулися треті торги за право організації бою Кличка – Повєткін. Цього разу в справу вступила третя сторона, формально представлена ​​тодішнім менеджером Повєткіна Володимиром Хрюновим , який був присутній у штаб-квартирі WBA лише як поручитель голови ради директорів ЦК Московський іпотечний центр і віце-президент Федерації професійного боксу Росії Андрія Рябінського , що виділив 303 дол. K2 Promotions цього разу виявилася найнижчою з усіх трьох конкурсів заявок — $ 7 130 000, німецька компанія Sauerland Event внесла $ 6 014 444. Мінімальна сума, необхідна для участі в торгах, становила $ 1 млн. Гонорар між% 7 25% — регулярному чемпіону WBA Повєткіну. Тобто «брудними» Кличко отримає $17,4 млн, а Повєткін – $5,8 млн.

Але до цього 4 травня 2013 року Володимир провів добровільний захист своїх титулів проти італо-німця Франческо П’янети . Претендент не зміг чинити суттєвого опору чемпіону, тричі опинявся на підлозі, і в результаті рефері вирішив зупинити бій, припинивши побиття П’янети. Після цього бою Володимир Кличко випередив за тривалістю царювання на чемпіонському троні колишнього чемпіона світу 1970-1980 років американця Ларрі Холмса і перемістився на друге місце, поступаючись тепер лише легендарному американцю Джо Луїсу , який чемпіонував 11 років, 8 місяців і 8.

На початку липня було офіційно оголошено про те, що контракт на проведення бою між Володимиром Кличком та Олександром Повєткіним підписано обома сторонами. А 12 серпня у БЦ «Данілівська мануфактура» відбулася перша прес-конференція, присвячена поєдинку, проведення якого заплановане на 5 жовтня у московському спортивному комплексі «Олімпійський».

В особистому житті Володимир, як і раніше, залишається холостяком. З кінця 2009 року він зустрічався з молодою американською актрисою Хайден Панеттьєрі . У травні 2011 року пара розлучилася, але навесні 2013 року вони відновили свої відносини. За словами Володимира, Хайден перебуватиме 5 жовтня у ринг-сайді СК «Олімпійський».