Під час суду над вбивцею своєї 7-річної доньки Маріанна Бахмаєр приймає радикальне рішення.
Розчарована мати стріляє в чоловіка в залі суду.
Трагедія сталася 6 березня 1981 року в Любеку.
Його дії одразу викликали сильні емоції та глибокий розкол у німецькому суспільстві.
Маріанна Бахмаєр дістає пістолет у залі суду
6 березня 1981 року Маріанна Бахмаєр з’явилася в суді на процесі над Клаусом Грабовським. Його звинуватили у викраденні, знущаннях та вбивстві її 7-річної доньки Ани.
Увійшовши до зали суду, її мати раптово витягла пістолет із сумочки та відкрила вогонь по Клаусу Грабовському, який помер від отриманих поранень.
Маріанну Бахмаєр одразу заарештували після інциденту. Однак, схоже, вона не шкодувала про свої дії та швидко отримала прізвисько «мстива мати».
Її історія викликала величезні дебати. Багато хто ставив під сумнів правову долю матері, яка вбила ймовірного вбивцю своєї дитини.
Вирок, що розділяє Німеччину
Зрештою, Маріанну Бахмаєр засудили до шести років позбавлення волі. Однак її звільнили після майже трьох років ув’язнення.
Сорок років потому це рішення залишається суперечливим. Дослідження, проведене Інститутом Алленсбаха, чітко показує глибокі розбіжності в німецькому суспільстві.
Близько 28% респондентів вважали вирок доречним. 27% вважали його занадто суворим.
Крім того, 25% респондентів вважали вирок занадто м’яким. Навіть після смерті Маріанни Бахмаєр думки громадян залишаються глибоко розділеними з цього питання.
Особливо важке дитинство
До цієї трагедії Маріанна Бахмаєр пережила дуже важке дитинство. Її батько був членом Ваффен-СС.
Зростаючи, вона пережила кілька зґвалтувань. Потім, лише у 16 років, вона вперше завагітніла.
Маріанна Бахмаєр вирішила віддати свою дитину на усиновлення. У 18 років вона також відмовилася від своєї другої дитини.
Однак, коли в 1973 році народила третю дитину, вона прийняла інше рішення. Цього разу вона вирішила залишити дитину собі.
Вона назвала свою доньку Аною та виховувала її сама. Протягом кількох років мати та донька ділили своє повсякденне життя таким чином.
Ану викрав Клаус Грабовскі
У травні 1980 року між Маріанною Бахмаєр та Аною спалахнула сварка. В результаті дівчина вирішила кинути школу.
Саме тоді вона познайомилася з 35-річним Клаусом Грабовскі. Він викрав дівчину.
Грабовскі, м’ясник за професією, тримав Ану замкненою у своїй квартирі кілька годин. Він знущався над нею, зрештою задушивши.
Зрештою, саме наречена Клауса Грабовскі повідомила про нього в поліцію. Цей звіт дозволив слідчим встановити з ним зв’язок.
Чоловік вже має проблемне минуле. Він є сексуальним злочинцем, який вже відбував покарання за ґратами.
Його ув’язнили за напад на двох молодих дівчат. Тому його кримінальне минуле має особливе значення в цій справі.
Заяви Клауса Грабовського викликають гнів
Після арешту Клаус Грабовський швидко зізнався у вбивстві Ани. Однак він заперечував сексуальні домагання до неї.
Його свідчення йдуть ще далі. Він звинувачує Ану у спробі спокусити його та вимагати у нього гроші.
Ці звинувачення розлютили Маріанну Бахмаєр. Для цієї матері звинувачення проти доньки є нестерпними.
Суд над Клаусом Грабовським розпочався в Любеку. Саме під час цього засідання Маріанна Бахмаєр вирішила вжити заходів.
6 березня 1981 року вона увійшла до зали суду з пістолетом у сумці. За мить вона вистрілила в підсудного.
Маріанна Бахмаєр визнає, що планувала свої дії.
Точні обставини її рішення довго викликали суперечки. Однак сама Маріанна Бахмаєр надала важливе пояснення через кілька років після подій.
У 1995 році вона визнала себе винною у навмисному вбивстві. Тому її дії 6 березня 1981 року не були рішенням, прийнятим виключно імпульсивно.
Маріанна Бахмаєр також пояснила причини свого рішення. Згідно з її свідченнями, вона хотіла запобігти поширенню Клаусом Грабовським подальшої брехні про Ану.
Його дії та засудження й надалі викликатимуть найрізноманітніші реакції. Одні вважають вирок занадто суворим, інші — недостатнім.
Треті ж досі вважають, що суд виніс правильний вердикт. Через десятиліття після цих подій справа Маріанни Бахмаєр продовжує викликати глибокі розбіжності в думках.
