Збігнєв Буяк, Владислав Фрасинюк, Павел Каспжак, Антоні Лазаркевич, Пьотр Нємчик та Анджей Северин виступили зі спільною заявою для «Факту» у зв’язку з рішенням Володимира Зеленського назвати одну з українських військових частин «Героями УПА».
— Закликаємо політиків з усіх політичних таборів схаменутися, — написали підписанти.
Рішення президента України викликало критику з боку деяких політиків та коментаторів у Польщі.
УПА асоціюється в Польщі передусім з Волинською різаниною та масовими вбивствами польського населення.
Після того, як було надано назву, також лунали голоси про можливі символічні наслідки, зокрема позбавлення Зеленського ордена Білого Орла.
Автори листа про історію та війну, що триває
Підписанти не ставлять під сумнів складну історію польсько-українських відносин. Вони пишуть про «багатовікову історію взаємних кривд», які є «величезними та досі невирішеними». Водночас вони закликають уникати ведення дискусії таким чином, щоб послабити відносини з Україною під час її війни з Росією.
Ми з соромом спостерігаємо за публічними заявами представників польського політичного класу, які оплакують «фатальну помилку Желенського», читають українцям лекції про «справжню історію», кричать про образу польської пам’яті та розпалюють пробуджені антиукраїнські фобії.
Автори наголошують, що солдати цього підрозділу зараз воюють на фронті проти російської армії, і результат війни важливий не лише для Києва, а й для безпеки Європи.
Нитка Ордена Білого Орла
Президент Кароль Навроцький оголосив, що на засіданні капітули Ордена Білого Орла він запропонує позбавити Зеленського його відзнаки. Він оцінив, що рішення про назву підрозділу дає аргументи для російської пропаганди. Підписанти також порушили це питання.
Так само президент Володимир Зеленський залишатиметься непохитним лідером країни, яка веде героїчну, криваву оборонну війну, результат якої визначатиме майбутнє нашого континенту, а не лише майбутнє України. Це не змінить того, чи збереже він польський Орден Білого Орла, чи буде злочинно позбавлений його за образу почуттів та пам’яті поляків.
Автори також згадують про стосунки Польщі з її українськими союзниками під час війни з більшовиками та цитують слова, які приписують Юзефу Пілсудському після Ризького миру: «Щиро перепрошую вас, панове, цьому не судилося бути». Заява завершується зверненням до політиків «з усіх політичних таборів» взяти на себе відповідальність за майбутнє польсько-українських відносин.
