Президент Дональд Трамп нещодавно оголосив про створення «Ради миру» – ініціативи, метою якої, за його словами, є вирішення поточних глобальних конфліктів.
Зобразивши пропозицію як сміливе дипломатичне зусилля, Трамп чітко дав зрозуміти, що рада зосередиться на сприянні стабільності в регіонах, які переживають серйозні заворушення, включаючи сектор Газа.
Він представив ініціативу як проактивну альтернативу існуючим міжнародним механізмам, запросивши низку країн взяти участь як постійних членів.
Особливу увагу привернуло те, що Трамп також запросив Папу Лева XIII, главу Римсько-католицької церкви, тим самим давши зрозуміти, що сподівається забезпечити моральне та духовне керівництво в цій справі.
Однак, ця пропозиція швидко викликала неоднозначну реакцію в міжнародній спільноті. Членство в Раді миру вимагало б фінансового внеску в розмірі 1 мільярда доларів, що одразу викликало занепокоєння у багатьох урядів. Кілька провідних країн, включаючи Німеччину, Канаду, Францію, Італію, Норвегію, Швецію, Велику Британію та Україну, відхилили запрошення приєднатися. Їхня відмова свідчила про вагання щодо структури, фінансових вимог або політичних наслідків участі в раді під керівництвом США.
Тим часом інші країни заявили про свою готовність до участі. Ізраїль, Аргентина, Росія, Угорщина та Саудівська Аравія прийняли запрошення Трампа та погодилися приєднатися до ініціативи. Їхня участь забезпечила початкову підтримку запропонованій раді, хоча розбіжності між світовими державами підкреслили суперечливий характер плану. Контрастні реакції висвітлили ширші геополітичні реалії та розбіжності у сприйнятті державами альтернативних дипломатичних структур поза межами усталених міжнародних інституцій.
Коли про ініціативу вперше оголосили в січні, запрошення Трампа до Папи Лева X викликало значний інтерес. Як духовний лідер понад мільярда католиків у всьому світі, участь Папи може надати проєкту значного морального авторитету. Спочатку Ватикан не одразу відреагував. Офіційні особи заявили, що Папа Лев XIII ретельно розглядає пропозицію і не прийматиме рішення, сигналізуючи про те, що до питання ставляться серйозно.
Однак у наступні місяці Ватикан уточнив свою позицію. Звіти свідчили, що Папа Лев XIII зрештою відхилив запрошення. За словами ватиканських чиновників, його відповідь була твердою та містила чіткі застереження щодо структури та цілей ініціативи. Це рішення відображало глибші занепокоєння щодо того, як вирішувати глобальні конфлікти та хто має очолювати такі зусилля.
Кардинал П’єтро Паролін, головний дипломат Ватикану, пояснив, що Папа Лев XII вважає, що конфлікти, подібні до ситуації в секторі Газа, слід вирішувати через визнані багатосторонні інституції, зокрема Організацію Об’єднаних Націй. З точки зору Ватикану, мирні зусилля найкраще здійснювати через інклюзивну міжнародну співпрацю, а не через раду, очолювану однією державою. Відхилення резолюції стало важливим моментом, який підкреслив відданість Святого Престолу традиційним дипломатичним каналам та багатосторонній участі у питаннях світового миру.
